ВО "Свобода"

ENG

Владислав Зубенко
Владислав Зубенко

Активіст ВО "Свобода" із Харкова. Помер 28 лютого після довгої боротьби за життя. 20 лютого Владислав Зубенко зазнав поранення від кулі калібром 5,45. Куля пройшла наскрізь, зачепивши печінку, нирку, легеню, нервові кінцівки хребта та пробила діафрагму. 22 квітня 2014 року йому б виповнилося 23.

Хоча він прожив так небагато, але встиг лишити у цьому світі стільки добра. Він був скаутом, волонтером, займався історичним фехтуванням, переймався проблемами дітей-сиріт. Ця тема йому болюче близька, адже сам Влад - із неблагополучної родини. Попри це, блискуче навчався, на відмінно закінчив Харківську залізничну академію. Був гравцем спортивної версії "Що? Де? Коли?"

Він був патріотом, любив історію. На маршах і мітингах ніколи не затуляв свого обличчя - адже не боявся висловлювати свої переконання відкрито. Був одним із захисників парку Горького. Ще задовго до революції приєднався до лав "Свободи".

Він брав активну участь у житті харківського Майдану. На Київський він вперше приїхав увечері 19 лютого.

Наступного дня хлопець отримав поранення. На кадрах із Інститутської зафільмовано, як Владислав, свободівець Юрій Паращук та Євген Котляр, накрившись щитами, "черепашкою" піднімаються вгору, аби забрати поранених. Усіх трьох харківців не стало.

Влад боровся за життя ще 8 днів. Його хресна мама Світлана розповідає, що звернулася до різних церквоних конфесій, аби молилися за хлопця. І дійсно, молитви проголошували й ватиканські отці, й імами.

Влада хоронили у Харкові наступного дня після сепаратистських заворушень. Провести його в останню путь вийшли всі патріотичні містяни. Владислава Зубенка поховали на 13-ому цвинтарі поруч із трьома альпіністами, яких терористи вбили у Пакистані.

Сюжет про Влада: youtu.be