ВО "Свобода"

ENG

Василь Миханюк
Василь Миханюк

Боєць 95-ї аеромобільної бригади. Прихильник ВО "Свобода". Загинув в Авдіївці 5 травня 2015 року - машина військових підірвалася на фугасі.

Іван Василь Миханюк народився 13.01.1968 року у селі Рідківці, Новоселицького району у багатодітній сім'ї. Як згадує матір бійця, Ванда Михайлівна, Іван народився на самі Різдвяні свята. "Сам Бог нам дав таку дитину - мужню, стійку та свідому. Не пам'ятаю, щоб Іван був байдужим до долі когось зі своїх друзів. Він з дитинства усвідомлював, що таке відповідальність, що він захисник нашої сім'ї. У школі він мав стільки друзів, що часом на кожного не вистачало уваги, але всі знали доброту мого сина. Він усе вмів - по господарству поратись, вести бізнес, підтримувати сім'ю. Жодна справа для Івана не була складністю", - пригадує пані Ванда.

"А коли почалась війна, він не стримався. Пам'ятаю, лиш починалися новини, Іван нервувався, казав, що його місце не вдома, а там - на сході. Він готовий був лишити донечку, батьків, бо завжди твердив: "Я повинен захищати Україну, це мій обов'язок. Я там буду захищати ваш спокій". І от… Два місяці від мене приховували, що мій Іван вже в Яворові на підготовці. А коли сусідка сказала, я одразу подзвонила до сина. Довго він мене заспокоював, казав, що все буде добре, що він повернеться, а поки що буде захищати на війні мій спокій. В той день, 5 травня 2015 року, душа в мене була не спокійна. Відчувала, що із синочком щось трапиться. Ми ще розмовляли по телефону, казав, що все добре, що він просто йде на завдання. А вже наступного дня подзвонили інші люди й повідомили, що Івана не стало. Я відчувала, материнське серце чуло біду, але нічого не вдіяло. Так, він мій герой, але Івана немає біля мене і вже ніколи не буде".

У лавах Буковинської "Свободи" показав себе людиною, яка завжди підтримувала побратимів, допомагала на мітингах і пікетах.

І на Майдані в подіях Революції гідності Василь завжди був у гущі подій, відстоюючи право на гідне життя в Україні. Як колишній десантник, він не міг бути осторонь захисту своєї землі, тому події на фронті не лишали побратима байдужим. Тож, мобілізація, відтак - військовий вишкіл на полігоні в Яворові, де доля звела зі свободівцями Русланом Кошулинським, Олексієм Кайдою та Маркіяном Лопачаком. І оскільки зі свободівцями постійно був на майдані в Чернівцях та в Києві, то по-справжньому перейнявся ідеєю захисту рідної української землі, яку сповідують свободівці. Далі - оперативне бойове злагодження поблизу Слов'янська і бойові виїзди на передову поблизу Авдіївки в складі 1-го батальйону 95-ї бригади.

Підрив ворожого фугасу вирвав із життя нашого побратима в розквіті сил, невблаганна доля перевела Василя Миханюка в Небесний батальйон.

Донька Ангеліна згадує, що напередодні смерти батько телефонував їй. "Ще наказував, гарно вдягнутися на весілля, куди я мала йти. А наступного дня я не могла усвідомити, що тата вже немає. Не пам'ятаю, як я пережила цю звістку, та за останній рік тато часто сниться мені. Каже, що він зі мною, завжди".

"Скорботою покрите рідне село Василя Рідківці, тугою та смутком опалені душі родини, близьких, побратимів та знайомих, невимовним болем наповнені серця земляків Новоселицького району, Буковина щиро сумує за гіркою втратою свого героя", - додає з горем в серці односельчанин бійця-героя, голова Чернівецької обласної організації ВО "Свобода" Віталій Мельничук.

Василя Миханюка було поховано 10 травня у рідному селі.

У героя залишилася 15-річна донька Ангеліна.

У селі Рідківці на його честь Василя назвали одну з вулиць, а також встановили пам'ятну дошку у рідній школі.

Через рік з дня смерти бійця свободівці та рідківчани спільними зусиллями встановили пам'ятник на могилі героя, щоб кожен пам'ятав жертву Василя Івана Миханюка.

Більше спогадів - svoboda.org.ua