ВО "Свобода"

ENG

Олег Ушневич
Олег Ушневич

Жив у Сколе Львівської области. 20 лютого 2014 року в Києві загинув від кулі снайпера. Був прихильником "Свободи". На Майдані пліч-о-пліч із побратимами-свободівцями боровся за волю свого народу.

20 січня на Інститутській в Олега випустили чергу куль. Родичі кажуть: одна нога від куль була розтрощена, кілька куль протаранило тулуб. В останній бій Олег рушав разом із Андрієм Семеном - головою Сколівської "Свободи". Він і координував свободівців-сколівчан: "Штурм був спонтанний, не витримали нерви у хлопця з Львівщини. Його навіть називали провокатором, коли він пішов туди. Але він сказав: "Я не можу терпіти це. Я вже прирік себе на все, але перемога мала бути за нами". І пішов вперед, за ним пішов дідусь, за дідусем пішов я, практично нас до десяти чоловік молодих і старших почали той штурм, один за одним".

Серед цієї десятки був і Олег. На той час у нього була травмована рука і нога. Він сильно постраждав 18 лютого біля Маріїнського парку. Але це не зупинило хлопця.

"Олега не зупинило би навіть якби його було половина. Він був боєздатним і бився до останньої краплі крови, бо дух боротьби у нього був незламний. Це Герой української нації. Я ще зрозумів це до того, як відбувалися силові дії, - він жодного разу не заскиглив, що йому щось не так. Він приїхав на війну і був готовим полягти на цій війні", - говорить очільник Сколівської "Свободи".

Побратими відзначають - Олег не був схожий на инших. На барикадах вирізнявся високим ростом та книжкою. Замість лягти відпочити після чергування на Майдані - знову читав.

А коли чергувань не було - сколівські свободівці утворили свою мобільну групу, щоби даремно не "просиджувати" у розташуванні. Побратими згадують: Олег завжди нісся до місця події першим.

Олег не був членом "Свободи" - не вступав у партію через роботу за кордоном. Не міг проявляти повноцінно партійну активність. Але вважав себе свободівцем. Усі найближчі друзі-родичі (рідний і двоюрідний брати) - у лавах цієї націоналістичної політсили.

Рідний брат Олега Роман - теж свободівець. Розповідає, що з Олегом давно розуміли, що для становлення нації потрібен особистий вклад кожного: "Нація сама по собі не розвивається, не міцнішає, і комусь то треба робити. Оскільки ми так виховані з діда-прадіда, бабця наша була в УПА, баба була в підпіллі - ми продовжуємо ту саму роботу".

Коли 2012 року Олег приїхав восени на кілька місяців додому - замість відпочинку, працював свободівським агітатором на парламентських виборах та спостерігачем на дільниці.

Для свободівців смерть Олега була великим потрясінням. Хлопці замовили собі футболки з портретом Олега - хочуть, щоби сколівці не забували про подвиг націоналіста.

У центрі міста Сколе розмішена меморіальну дошку пам'яті Олега Ушневича; його іменем названо стрийську академічну гімназію; вулицю Стрийську, де жив Олег - перейменовано на його честь.

Більше про героя - у спогадах його брата svoboda.org.ua