ВО "Свобода"

ENG

19 березня
На Чернігівщині за підтримки ВО "Свобода" відбулися зустрічі з поетом Юрієм Руфом
На Чернігівщині за підтримки ВО "Свобода" відбулися зустрічі з поетом Юрієм Руфом

18‒19 березня 2017 року за підтримки обласної організації ВО "Свобода" на Чернігівщині відбулася низка зустрічей із засновником літературного проєкту "Дух Нації", поетом Юрієм Руфом. Під час заходів Юрій Руф прочитав лекції на тему: "Шляхи консолідації націоналістичного руху та протидія русифікації", а також презентував збірку націоналістичної поезії "На зламі двох епох". Послухати вірші та познайомитись з поетом-націоналістом прийшли кілька сотень мешканців Чернігівщини, зокрема в Ніжині, Ічні, Прилуках, Бахмачі та Борзні.

На початку зустрічі голова Чернігівської обласної організації ВО "Свобода" Руслан Андрійко ознайомив присутніх із актуальною політичною ситуацією, а також із текстом Національного маніфесту, підписаного лідерами "Свобода", "Нацкорпусу" та "Правого сектора", наголосивши на важливості об'єднання всіх українських націоналістів. "Лідери націоналістичних організацій дали важливий сигнал своєму членству, керівникам обласних та районних організацій щодо об'єднання. Від нас із вами залежатиме, чи вистачить в нас здорового глузду, щоб перебороти власні дрібні амбіції, аби Маніфест став історичним шансом українців побудувати соціяльно й національно справедливу державу, чи він залишиться папірцем", ‒ звернувся до присутніх Руслан Андрійко.

"За останні роки ми досягнули значних результатів. Ще до 2012 року українізація обмежувалася трьома областями. Тепер вона поширилася Україною, і досягнула Києва. Так, не все відбувається досконало, так, нам вставляють палиці в колеса, але українізація просувається за рахунок маленьких людей. Ми добили комуністичну партію, ми доб'ємо і це. Спочатку влада загравала з тими комуністами, сиділа за одним столом і пила каву, а потім ті ставали самопроголошеними "мерами" на Луганщині чи Донеччині. Тому ми змушені нав'язати свою правду, інакше инша "правда" буде нав'язана нам.

Зверніть увагу на штампи, які нам нав'язувалися десятиліттями, зокрема і в шкільному курсі української літератури, ‒ це щемливо-тужливі вірші, які так люблять українці. Зауважте, будь-яке святкування будь-яких дат, трагічних чи величних починається заупокійною молитвою, а закінчується ‒ покладанням вінків. Ми що живемо в перманентних похоронах? Як держава відзначає День війська? Давайте помолимося за загиблими? Помолилися. Давайте поспіваємо пісню "Плине кача по Тисині"? Поспівали. А тепер поспіваємо пісню "Ой, мамо, б'ється журливо зозуля у вікно". Поспівали. А тепер давайте покладемо квіти. Поклали. У першому ряду сидять солдати, яким завтра на фронт. З яким настроєм вони мають туди їхати? Вони що мають тішитися, що їх післязавтра так само тужливо проведуть? Не потрібно перетворювати історію України в похорон!" ‒ поділився своїми думками Юрій Руф.

Прес-служба Чернігівської обласної організації ВО "Свобода"