ВО "Свобода"

ENG

4 червня 2015
Юрій Кілар: Після того, як "розкатали" ворога у Мар'їнці, чекаємо наказу йти на Донецьк!
Юрій Кілар: Після того, як "розкатали" ворога у Мар'їнці, чекаємо наказу йти на Донецьк!

Доки триває зачистка Мар'їнки, ми розібрали на цитати розмову з головою Іллічівської "Свободи", офіцером 28-ї бригади Юрієм Кіларом.

Спершу чоловік розповів, як 3 червня "шкварили" російсько-терористичні колони, що атакували Мар'їнку та сусідню Красногорівку: "Наші хлопці із 152-мм "відкатали" росіян - прицільно й "ритмічно". Артдивізіон був готовий до роботи, і вона кипіла тут з самого ранку. Гадаю, тепер треба готувати банки для "бурятіни"… Головне - щоби Президент дав наказ взяти Донецьк. Оцього ми всі дуже чекаємо. Адже коли одна армія стає навпроти іншої - проблема їхніх взаємин не вирішиться сидінням в окопах. Одна з армій у ході боїв буде переможницею. І це буде Україна", - зазначив боєць 28-ї бригади Юрій Кілар.

На фронт Юрій повернувся після травми. "Зараз ходжу з гвинтами у нозі, як конструктор лєґо. Мені на ВЛК (військово-лікарській комісії) сказали: "Можемо визнати тебе частково придатним до служби - і ти просиджуєш війну в тилу". Та краще я буду в бойовому підрозділі. Уперше за 350 років тут з'явився такий бойовий дух, що навряд за Хмельницького такий був. Я хочу бути там, де цей дух - найсильніший!".

Каже, що мародерством у його підрозділі навіть не смердить: "Може, воно є деінде. Але я відповідаю за свій підрозділ - у нас панує дисципліна і моральність. Ми ж навіть зброю здаємо, коли виходимо у село. З місцевими нормально спілкуємося… хоча деколи дуже хочеться вмити юшкою - настрої там досі 50:50".

Сміється з байок кремлівської пропаганди: "Багато про нас говорять… не тільки що мародеримо, а й дітей їмо - ми ж карателі! Але давайте подумаємо - хто на цім світі має право карати? - Лише Бог. Отже, москалі нас добровільно визнали богами і віддали право чинити суд над ними!".

Такий філософський хід думок заворожує. Цікавлюся, чим боєць займався до війни: "Я мав бізнес… досі маю, але він зараз у замороженому стані. Чи жалкую за ним? Я ж українець - жалкую за копійкою і шматком ковбаси. Та я хороший син своєї матері, тому мій перший обов'язок - захищати її. Як на мене, всі, хто "петляють" від служби, - не чоловіки. Жінки не повинні нічого мати з такими суб'єктами".

Закономірно постає запитання - а як же самого Юрія відпустила родина? "Та зі сльозами, звісно! Жінка переживає… з вересня, відколи я на фронті, посивіла трохи…".

Розмовляла Настя Швайко.

Воєнна прес-служба ВО "Свобода"