ВО "Свобода"

ENG

24 травня
Олександр Марченко: Освіта, яка не потрібна?
Олександр Марченко: Освіта, яка не потрібна?

Історія існування технікумів та коледжів в системі освіти України схожа на казку про Попелюшку, де заклади освіти, в яких готують фахівців середньої управлінської ланки, виступають у ролі падчерки і вимушені виборювати своє право на існування протягом останніх років ‒ періоду реформування галузі.

З ухваленням у 2014 році Закону України "Про вищу освіту" Міністерство освіти і науки не може визначитись із місцем технікумів та коледжів, а також прирівняних до них училищ в освітній ієрархії, тримаючи в стані очікування багатотисячну громаду студентів, викладачів, батьків. На тлі всебічного реформування загальної середньої освіти, модернізації змісту вищої освіти, спроб реанімації професійної (професійно-технічної) освіти абсурдним виглядає ставлення профільного міністерства до технікумів та коледжів.

Так, протягом останніх 20 років в Україні система ступеневої освіти довела своє право на існування. Більша частина випускників вищих навчальних закладів І-ІІ рівня акредитації поповнила лави платників податків та зборів, зробила свій внесок до доходної частини бюджету і паралельно здобувала повну вищу освіту, переважно за рахунок коштів фізичних та юридичних осіб, тим самим знижуючи навантаження на видаткову частину бюджету. Невже, оперуючи статистичними даними у загальнодержавному масштабі, Міністерство освіти і науки України не спроможне проаналізувати економічний та соціальний ефект від діяльності закладів освіти даного рівня?

Освітянська громада технікумів та коледжів розуміє й підтримує необхідність впровадження реформ в Україні, в тому числі системи освіти, та максимального наближення вітчизняної освіти до європейських стандартів підготовки, вимог реальних роботодавців.

Але, починаючи з 2014 року, освітянські колективи технікумів та коледжів перебувають у стані невизначеності, бо "реформатори" освіти шляхом вилучення технікумів і коледжів із системи вищої освіти і об'єднання їх із системою професійно-технічної освіти вирішили наблизити вітчизняну освіту до європейської.

Законом "Про вищу освіту" був передбачений останній набір у технікуми та коледжі у системі вищої освіти у 2016 році та прирівняння дипломів "молодшого спеціаліста" до диплому "молодшого бакалавра". Задекларувавши цим же законом нікому не зрозумілий ступінь "молодшого бакалавра", ні до 2016 року, ні до цього часу орган виконавчої влади не розробив жодного нормативно-правового документа щодо його започаткування. Натомість були розроблені та затверджені ліцензійні умови з невиправдано завищеними вимогами до кадрового та матеріально-технічного забезпечення. Як наслідок ‒ вступна кампанія до технікумів та коледжів 2017 року була мало не зірвана.

За цей період освітянські громади технікумів та коледжів неодноразово акцентували на критичному стані своєї ланки освіти через звернення до органів влади. Так, були використані всі важелі демократичного впливу, а саме: звернення до Президента України через портал електронних петицій, яка досягла необхідного результату; письмове звернення 350 000 осіб з оригіналами підписів до Президента України, Прем'єр-міністра України та Голови Верховної Ради України, і тільки завдяки зареєстрованому народним депутатом України Марченком О.О. законопроекту "Про внесення змін до Закону України "Про вищу освіту" щодо освітньо-кваліфікаційного рівня "молодший спеціаліст" №5240, який був ухвалений Верховною Радою та підписаний Президентом України у квітні 2017 року, зазначені заклади освіти змогли провести вступну кампанію та отримали час для визначення свого місця в системі освіти України.

Але урядовці не вміють вчитися на власних помилках. Після складної ситуації із закладами професійно-технічної освіти у зв'язку з передачею їх на місцеве фінансування, з 1 січня 2018 року технікуми та коледжі, які є самостійними юридичними особами, також отримують фінансування з місцевого бюджету, а технікуми і коледжі, які є структурними підрозділами університетів, нібито фінансуються з державного бюджету, а насправді ‒ за рахунок коштів університету. Зрозуміло, що не всі регіони спроможні профінансувати технікуми, коледжі та прирівняні до них училища, оскільки наповнення бюджетів є нерівномірним, а фінансування закладів освіти, які є структурними підрозділами університетів, за запропонованим підходом призведе до їхнього фінансування за залишковим принципом. Десятиріччями технікуми, коледжі та прирівняні до них училища готували фахівців, які мали попит на ринку праці та задовольняли потреби галузей економіки держави, а сьогодні їх виставляють як конкурентів на ринку "проїдання державного бюджету".

На окрему статтю заслуговує ситуація, що склалася з технікумами та коледжами, які є структурними підрозділами університетів. За українським законодавством, навіть у разі розлучення родини майно ділиться навпіл, а у випадку із закладами освіти ініціатор "розлучення" (як правило це технікум або коледж) залишається ні з чим. Освітяни нині жартують: "У нашій державі добровільно неможливо вийти з трьох установ ‒ тюрми, психічної лікарні та університету".

У вересні 2017 року з ухваленням Закону України "Про освіту" для технікумів та коледжів передбачений окремий складник освіти ‒ фахова передвища освіта, який перетворив 669 технікумів, коледжів та прирівняних до них училищ із закладів вищої освіти на заклади передвищої освіти. Цим же законом Кабінету Міністрів доручено підготувати та подати на розгляд Верховної Ради проект Закону України "Про фахову передвищу освіту". У листопаді 2017 року Міністерство освіти і науки створило робочу групу з розробки спеціального закону і навіть провело одне засідання цієї групи, але до травня 2018 року робочу групу в повному складі для розробки проекту закону не скликали.

Маючи гіркий досвід роботи над Концепцією реалізації державної політики з реформування підготовки за освітньо-кваліфікаційним рівнем "молодшого спеціаліста", робота над якою розпочалась 22 лютого 2017 року і яка до цього часу так і не затверджена, громадська організація "Всеукраїнська Асоціація працівників вищих навчальних закладів І-ІІ рівнів акредитації" під керівництвом народного депутата України Олександра Марченка розробила та зареєструвала за №8321 у Верховній Раді України законопроект "Про фахову передвищу освіту", який встановлює основні правові, організаційні, фінансові засади функціонування системи фахової передвищої освіти. Він викристалізовувався в ході відкритого діалогу та обговорення громадськими організаціями, профспілками та в закладах освіти кожного регіону України, а також отримав позитивний висновок науково-правової експертизи.

І ось тут розпочинаються "освітні перегони"! В авральному режимі Міністерство освіти і науки України, не скликаючи робочу групу, розробляє альтернативний законопроект, а нардепи Кремінь Т.Д. та Бриченко І.В. його реєструють у Верховній Раді за №8321-1.

Міністерство освіти і науки ініціює проведення регіональних нарад-семінарів з метою обговорення законопроекту, зареєстрованого за №8321-1, який на момент обговорення не має висновку науково-правової експертизи.

На засіданні Комітету Верховної Ради України з питань науки і освіти від 16 травня 2018 року було ухвалено рішення щодо підготовки єдиного законопроекту з використанням сильних сторін та креативних ідей обох законопроектів, що зареєстровані. Представники технікумів, коледжів і прирівняних до них училищ підтримують позицію Комітету Верховної Ради України з питань науки і освіти, але в результаті проведення регіональних нарад-семінарів з метою відпрацювання узгоджених положень законопроектів "Про фахову передвищу освіту", зареєстрованих за №№ 8321 та 8321-1, конструктивного діалогу між сторонами не відбувається.

Слід зазначити, що на 70 % зміст законопроектів збігається, Асоціація погоджується, що є зауваження та пропозиції, які дійсно необхідно виправити та додати, зокрема в питаннях щодо сертифікації педагогічних працівників, видачі дипломів державного зразка приватними закладами освіти тощо.

Але є принципові положення законопроекту №8321, які необхідно врахувати в Законі України "Про фахову передвищу освіту", з метою запобігання порушенню конституційних прав освітян технікумів та коледжів:

 фінансування фахової передвищої освіти у державних закладах освіти здійснювати за рахунок державного бюджету (ст.78 п.7 Закон України "Про освіту");

 на підготовку здобувачів фахової передвищої освіти у державних закладах освіти передбачити державне замовлення;

 рівень фахової передвищої освіти відповідає шостому рівню Національної рамки кваліфікацій (НРК). Враховуючи те, що рівень освіти характеризується рівнем складності освітньої програми, та сукупністю компетентностей, що відповідають певному рівню НРК, зазначаємо, що саме шостий рівень НРК визначає сукупність компетентностей особи, які є типовими для здобувачів освіти у технікумах і коледжах на сьогоднішній день та були передбачені на п'ятому рівні НРК затвердженої у 2011 році.

 законодавче визначення освітнього ступеня "молодшого бакалавра" (фахового бакалавра) та закріплення його за складником фахової передвищої освіти.За рекомендаціями європейських експертів Європейського фонду освіти та пропозиціями Академії педагогічних наук України вилучити ступінь молодшого бакалавра з вищої освіти.

Міністерство освіти і науки України сьогодні пропагує ще одну незрозумілу теорію: ступінь молодшого бакалавра у Законі України "Про вищу освіту" передбачений для медичних, педагогічних закладів освіти та закладів культури і мистецтва. Неможливо пояснити майбутньому абітурієнту, чому, вступивши до медичного або педагогічного коледжу, він отримує вищу освіту, а до технічного або економічного ‒ передвищу освіту.

На сьогодні освітянські громади технікумів, коледжів і прирівняних до них училищ різних галузей зареєстрували на сайті Верховної Ради електронну петицію з вимогою пришвидшити розгляд та ухвалення законопроекту №8321, яку за три тижні підтримало близько 19 000 осіб.

З метою зняття напруги в роботі освітянських колективів та запобігання соціального вибуху вважаю за доцільне повернутися до конструктивного діалогу, спільно відпрацювати узгоджені положення проекту Закону України "Про фахову передвищу освіту" та об'єднати зусилля з метою підготовки його до першого читання.

Олександр Марченко, народний депутат України від ВО "Свобода"