ВО "Свобода"

ENG

23 травня
Про перші подвиги у День Героїв
Про перші подвиги у День Героїв

23 травня відзначаємо День Героїв. Це не свято ‒ а скоріше час, щоби звернутися до моральних авторитетів нашої боротьби. Промовити про себе Молитву українського націоналіста. Подумати про побратимів, які стояли поруч, коли ця Молитва лунала вперше. І про тих, хто сьогодні проводить урочисте шикування у нашому полку Небесного Воїнства. Під їхнім покровительством ми продовжуємо їхню справу ‒ визволення наших земель та побудову могутньої Української Держави.

Нинішній час народжує нових героїв. Я говорю не лише про тих, хто лишився назавжди в строю. А про багатьох із вас. Для когось перший героїчний вчинок ‒ піти у військкомат ще до оголошення мобілізації, будучи готовим залишити облаштоване життя. Для когось ‒ першим героїчним вчинком став продаж бізнесу ‒ аби забезпечити якийсь із підрозділів тепловізорами. Для когось ‒ перемога над страхом під час перших обстрілів. Для іншого ‒ перші постріли в окупантів. Чи перейняти прапор боротьби від загиблого побратима і за обох вершити перемогу.

Травень ‒ неспокійний місяць не лише у період між двома світовими війнами, коли було вбито Міхновського, Петлюру, Коновальця. Цьогоріч на фронті травень став вкрай тривожним, сповненим втрат, обстрілів із великокаліберної артилерії та систем залпового вогню. Тож всім, хто на фронті ‒ зичу бути невразливим для ворожих куль, мати змогу працювати, просуватися і відчувати, як кується перемога. Усім, хто у шпиталях ‒ сили духу і швидшого відновлення здоров'я. Тим, хто чекає на своїх героїв ‒ витримки, любові ‒ і ви обов'язково дочекаєтеся.

Усім загиблим ‒ ми пам'ятаємо і переможемо з вашими іменами на вустах.

Командир "Легіону Свободи" Олег Куцин