ВО "Свобода"

ENG

7 лютого
V Бандерівські читання: розірвати коло невдач України в міжнародній політиці
V Бандерівські читання: розірвати коло невдач України в міжнародній політиці

Організатори V Бандерівських читань діляться інформацією про подію, що відбудеться 9 лютого в Колонній залі Київради. Про мету, завдання і суть націоналістичного інтелектуального зібрання читайте далі з перших вуст.

"Цього року учасники Бандерівських читань дискутуватимуть на одні з найактуальніших питань сучасності. На жаль, сьогоднішня влада в Україні не може окреслити місії нашої держави у світі. Ми є найбільшою європейською країною з дуже давньою і багатою історією, а ведемо себе, як дуже бідний злидень, як держава, яка дозволяє собі бути полем для гри, м'ячиком для гри, але аж ніяк не гравцем.

Ці Бандерівські читання мають на меті визначити, ким ми є для світу і чим є світ для нас. Маємо з'ясувати, хто наші союзники, а хто ‒ опоненти. А також те, чи ми здатні бути світовим гравцем, а не тільки регіональним", ‒ говорить ініціатор читань, директор недержавного аналітичного центру "Українські студії стратегічних досліджень" Юрій Сиротюк.

Він додає: "Сьогоднішнє українське керівництво взагалі не розуміє інтересів нашої держави у світі. Відповідно, у нас провальна політика на рівні послів, на рівні міністрів закордонних справ. Ми хочемо розірвати коло невдач і поміркувати: якою ідеальною має бути наша міжнародна політика?; чи є альтернатива "Іловайському міжнародному котлу" під назвою "Мінськ №1" і "Мінськ №2"?

На думку Юрія Сиротюка, такі інтелектуальні майданчики націоналістів є дуже важливими, оскільки націоналісти не тільки найбільш правильно оцінювали ситуацію в минулому, але й найбільш чітко можуть окреслити плани на майбутнє.

"За останні 26 років Україна розвивається в демоліберальному напрямку, а тому одержуємо поразку за поразкою. Ми маємо виробити націоналістичну позицію нашої держави у світі. Саме це буде метою цих Бандерівських читань. З іншої сторони, організатори ставлять собі за мету розбити міф, який творять ліберали, що націоналісти вміють лише битися і воювати. Бандерівськими читаннями ми засвідчуємо інтелектуальну спроможність націоналістів, зокрема те, що маємо й адекватну стратегію ведення зовнішньої політики", ‒ зазначає директор НАЦ "УССД".

Юрій Сиротюк наголошує, що на Бандерівських читаннях учасники не дискутують про історію й не переповідають Степана Андрійовича.

"У нас буде футуристична дискусія, але опираючись на ідеологію українського націоналізму, бо виключно ця ідеологія показала свою правдивість. Ба більше, немає жодної європейської країни, яка у своєму становленні не пройшла етап націоналістичної революції й націоналістичної влади. Якщо Україна хоче бути європейською країною ‒ до влади повинні прийти націоналісти.

Ми зобов'язані на власний геополітичний проект. Як писав Хелфорд Маккіндер: "Той, хто править у Східній Європі, той панує над "Хартлендом"; той, хто править "Хартлендом", панує над Світовим островом; той, хто править Світовим островом, панує над світом". Перед Україною сьогодні не стоїть питання: чи ми хочемо, чи ми не хочемо ‒ ми мусимо. Україна або буде великою країною, або втратить свою незалежність.

Кожні Бандерівські читання ‒ це цеглинка в стратегію розвитку України в майбутньому", ‒ зазначає організатор події.

Своєю чергою, директор Науково-дослідного інституту українознавства МОН України Богдан Галайко розповідає подробиці майбутньої події.

"Цього року ми обрали символічне місце для проведення "Бандерівських читань" ‒ це Колонна зала Київради. Перші читання були саме тут у лютому 2014 року ‒ у захопленій революціонерами будівлі.

Цьогорічні читання триватимуть із 11:00 до 18:00 год. Плануємо кілька десятків спікерів, які братимуть участь у трьох панельних дискусіях. Також під час заходу діятиме книжковий ярмарок та виставка, присвячена українському визвольному руху першої половини ХХ ст. Українського інституту національної пам'яті.

Уже другий рік поспіль у рамках "Бандерівських читань" ми проводимо конкурс есе для молодих науковців. Цього року тема для написання: "Чи здатна Україна на власний геополітичний проект?". У конкурсі взяло участь у два рази більше учасників, аніж попереднього року ‒ нам відправили більше 200 текстів, практично, зі всіх областей України. Дуже багато прийшло робіт з Наддніпрянщини, зокрема Дніпропетровської та Запорізької областей.

Конкурс есе показав, що тема була обрана правильною та потрібною. Думки молодих людей щодо геополітичного призначення України були доволі цікавими. Не всі згадували популярну в наш час концепцію Юрія Липи з його Балто-Чорноморським союзом. На науковому рівні ми отримали обґрунтування корисної для України співпраці з країнами Африки та Кавказу.

Подані роботи вкотре засвідчують, що в геополітиці немає одвічних союзників чи ворогів, а є вічні лише національні інтереси", ‒ розповідає Богдан Галайко.

Спілкувався Михайло Галущак