ВО "Свобода"

ENG

10 січня
Балто-Чорноморський союз: проблема суб'єктності
Балто-Чорноморський союз: проблема суб'єктності

В умовах війни Русі з Московією багато пишуть про Балто-Чорноморський союз. Справді, ця концепція ‒ альтернативна геополітична формула кремлівському євразійству. Прихильники ідеї приписують Русі потенційну роль провідника у Центрально-Східній Європі. Що є небезпідставним. Тим більше, що у нас ця ідея не така і нова.

Мотив до об'єднання з огляду на московитський реваншизм зрозумілий. Однак чим є БЧС щодо Заходу? Від відповіді на це запитання залежить наявність геостратегії БЧС щодо Заходу.

Ситуація в Європі склалася дуже проста. Романо-германські країни після ІІ-ї Світової війни сформували Європейський союз та досягли особливих відносин зі США та Канадою. Цей трансатлантичний союз називається ‒ Захід. Основні цінності якого ‒ лібералізм і всі його класичні і сучасні складові: ідея автономного розуму індивіда, права людини, наднаціональний суверенітет, расизм "плавильного котла", ґендер та легалізація гомосексуалізму, толерантність та політична коректність, капіталізм і суспільство споживання тощо.

З огляду на розпад СРСР держави Центральної, Південної і Східної Європи, не маючи свого цивілізаційного центру, приєдналися або приєднуються до Європейського союзу. Власне до ЄС не належать тільки деякі держави Південної та Східної Європи: країни колишньої Югославії та Білорусь і Русь. Загалом слов'янські країни. (Швейцарія поза увагою. Вона і так належить до Заходу).

Ці країни не належать до ментального Заходу. Адже лібералізм ‒ це те, проти чого у тій чи іншій мірі виступають їхні суспільства. Адже у них досі сильна етнічна і державницька мотивація, віра і церква, сімейні цінності, традиційна колективність. Інтелектуальні кола цих країн у ході геополітичного тиску Заходу поділені на лібералів та патріотів.

Навіть у самому ЄС не все так просто. Відомо, що Західній Європі протистоять держави Центральної, так звані "нові члени ЄС" ‒ держави Вишеградської четвірки та Прибалтійська трійка. Вони, попри членство у ЄС і визнання його західних ліберальних "цінностей", знаходять у себе ресурс протистояти їм і навіть міняти національне законодавство, як це зробили Угорщина і Польща. Їм навіть погрожували санкціями. Або й навіть виключенням із ЄС, як Угорщині за визнання християнства в Конституції світоглядною основою народу.

До держав балто-чорноморського простору належать, як бачимо, держави, які виступають як проти московитських домагань, так і проти ліберальних цінностей Заходу.

Самі ж західні держави, як і Московія, дивляться на країни цього простору як на лімітрофний пояс. У ході геополітичної динаміки в регіоні цей пояс в більшій чи меншій мірі контролюють суперники ‒ Захід чи Московія. Війна проти Русі викликана якраз бажанням Москви зупинити розширення зони контролю над серединними державами. Загалом зараз перемагає Захід.

Отже, для Заходу БЧС ‒ це всього-на-всього активізація потенціалу лімітрофу у боротьбі зі східним ворогом. Західні держави не хочуть, щоб БЧС перетворився на самостійного гравця. Як і Московія не хоче. Зараз БЧС ‒ це нереалізована ідея. Адже політично це розірваний простір. Хоча і цілісний з погляду географії та історії. Тобто БЧС ‒ це геополітичний проект майбутнього: до історико-географічної дійсності треба додати політичну волю національних еліт. Для цього потрібне відповідне геополітичне мислення.

Тому розвиток БЧС як геополітичного суб'єкта означає протистояння як Московії, так і Заходу. Не дивно, що партії крайніх флангів на заході Європи, які заперечують ліберальні основи ЄС, орієнтуються на Московію і є найбільшими супротивниками країн балто-чорноморського простору.

Суб'єктивація БЧС вимагає чіткої культурно-політичної тотожності ‒ антиліберальної ‒ по всіх напрямах суспільного життя. Отже, це протистояння супроти Західної Європи має два напрямки. Або ЄС буде переформатований на рівні базових принципів ‒ буде відкинуто ліберальні і їх замінять на національні чи навіть національно-християнські. Або БЧС у ході оформлення вийде із політико-правового та економічного простору ЄС. В обох випадках з ЄС у його нинішньому вигляді буде покінчено.

Оскільки західні держави ЄС сильніші і їхні ліберальні принципи є основними в ЄС, то годі сподіватися на повний відхід від лібералізму. Навіть збільшення ваги правих партій зовсім не означає редакцію всіх основних угод ЄС. Адже ліберальне виродження західних народів цілком наявне як факт. Наприклад, західні народи мають небагато внутрішніх ресурсів для боротьби проти політики їхніх урядів із залучення мігрантів та ісламізації ‒ навіть праві партії існують в умовах публічної самоцензури.

Тож значна різниця між Заходом і Сходом щодо БЧС полягає в тому, що його формування означає вихід країн балто-чорноморського простору з ЄС і, по-друге, формування нового союзу із Руссю і Молдовою, з часом і Білоруссю.

БЧС ‒ означає перезаснування єдності у Європі або розвал Європейського союзу. Інакше Європа буде остаточно перетворена на простір глобалістського хаосу.

Юрій Ноєвий