ВО "Свобода"

ENG

8 вересня
Три роки "Карпатській Січі". Перевірка звʼязку
Три роки "Карпатській Січі". Перевірка звʼязку

‒ І як воно?

‒ Та трохи вполювали. Он вчора один намагався до наших позицій підібратися. У цивільному, але зі зброєю, картами, сепарською символікою. То вже нема його.

‒ А як ви без зброї? Голими руками?

‒ Завжди знайдеться спосіб, коли є потреба.

Це один із характерних діалогів із карпатськими січовиками часів кінця літа 2014-го. Удень ‒ розвозять допомогу, вночі ‒ беруться за роботу. На чолі групи ‒ Олег Куцин. "Респектабельний директор державного підприємства, що покинув усе. Роботу. Дім. Рідне Закарпаття. І з початку війни з Росією перебрався на Донбас. Їхав за фронтом, щоб чим міг допомогти українськими воякам. В його автомобілі добрий десяток слідів від куль та осколків мін. Він на це не зважає.

Згодом організував волонтерську мережу "Карпатська Січ", що діє від Маріуполя на півдні до півночі Луганщини. Його знають не лише вояки багатьох частин, але й старі люди з будинків для похилих осіб та сироти місцевих сиротинців. Допоміг налагодити мережу уже місцевих волонтерських центрів.

Якось само собою взяв зброю. Волонтерська мережа переросла у Окрема добровольча чота "Карпатська Січ". Діючи на оперативному просторі по всьому фронту міг звісно назвати свій підрозділ і куренем і корпусом, і армією. Але назвав чотою. В цьому весь Олег Куцин", ‒ ФБ-щоденник Юрія Сиротюка.

Командир КС Олег Куцин
Командир КС Олег Куцин

А що ж було до того? Поїздки на фронт із волонтерським вантажем, комунікація із військовими. "Також ми намагалися встановити звʼязок зі свободівцями, що вже служили й були розпорошені по різних підрозділах. Це було важливо ‒ адже активна комунікація допомагає відповідати на всі питання й знаходити рішення.

Наша волонтерська група заснувала медіа-проект "Чин". На той час це був єдиний сайт, який акумулював військові новини. Прес-центр АТО ще не працював належним чином, не було інших інтернет-проектів, які існують зараз і висвітлюють фронтові події. А що ми обʼїжджали весь фронт вздовж і впоперек, бачили все на власні очі ‒ могли подавати правдиві дані. Звісно, без шкоди для військових", ‒ розповідає один із перших волонтерів "Карпатської Січі" Ярослав Люти.

У липні підрозділ тренується на полігоні Національної Гвардії в Нових Петрівцях, очікуючи на легалізацію як єдиного взводу у 2 батальйоні (нині ‒ батальйон Кульчицького). Кадрами січовиків було заповнено штатний розпис взводу. В основі ‒ харківці, кияни, закарпатці. Однак документи несподівано "загубилися" у штабі і підрозділу не знайшлося місця в батальйоні.

Коли влитися єдиним взводом не вдалося, хлопці не стали чекати доброї волі командування батальйону. Близько 10 карпатців залишилися в Нацгвардії, часина ‒ почала формувати добровольчий підрозділ, а решта вирушили в Краматорськ, де формувалася диверсійна група. Там і познайомилися із легендарним "Тренером" Тимуром Юлдашевим. Він загине невдовзі на Савур-Могилі у серпні 2014-го. І саме тоді ‒ під час максимального загострення по всьому фронту ‒ "Карпатська Січ" зосередилася на військовій діяльності.

Карпатські січовики облаштовують свою базу в Добропіллі. У цьому місті ‒ потужна згуртована громада з українським ядром та міцна самооборона, що дає відсіч сепаратистським замірам. Співпраця із добропільцями взаємовигідна ‒ адже січовики організовують для самооборони вишколи із компетентними військовими інструкторами, а краяни допомагають із базою, амуніцією, ремонтом техніки та продуктами. Із Добропілля "Карпатська Січ" здійснює перші нерегулярні виїзди у Піски в якості добровольців.

А крім того командир КС Олег Куцин розгортає виборчу кампанію ВО "Свобода". Під час агітаційної роботи зʼявляються нові знайомства. Так у підрозділі опиняється місцевий націоналіст, успішний бізнесмен Олександр Єрмаков. Він має таку шляхетну діяльну вдачу, що хлопці охрещують Олександра "Генералом". Згодом він переходить на службу в ЗСУ, будучи фаховим танкістом. Його життя обривається у травні 2015-го, на передовій.

Так само в Добропіллі до "Карпатської Січі" підтягується "Музикант" ‒ десантник Олександр Лі. На той час він вже має два бойових поранення, отриманих в результаті боїв у складі самооборони. Ще одне поранення хлопець отримує в околицях ДАП.

Стабільні ротації у Піски починаються в жовтні, коли "Карпатська Січ" змінює пункт постійної дислокації на Курахове. Ця база діє і як вишкільний табір для добровольців ‒ зі свободівського та навколонаціоналістичного середовища. Хтось приїздить, щоби випробувати себе, хтось ‒ щоби вміти захистити своє місто.

Вишкіл відбувається за класичним армійським зразком, адаптованим, виходячи з бойового досвіду та фактичних військових завдань.

Тренування на полігоні
Тренування на полігоні

Більше частина тих, хто пройшов вишкіл ‒ вирушають на позиції у Водяне і на "Камікадзе", де бійці звикають до свисту куль та прильотів мін, щоби адаптуватися до бойових умов.

Значна частина цих добровольців, що прийшла вишкіл, лишається служити спершу в ОДЧ, а потім і легалізовується в 93 бригаді.

Поступово "Карпатська Січ" наповнюється, вимальовується портрет формації. "Для хлопців які тут, війна ‒ це спосіб бути чоловіком, це обов'язок. Це зрештою авантюра. Тут на фронті реально відродилося Запорожжя. Усі хто чужий в системі, не прижився, зрештою не зміг не поїхати ‒ тут. Тут і авантюристи, і запеклі вояки, і багато понтарів, що хочуть додати шарму біографії. І звичайні трудяги, що живуть аз принципом якщо не я, то хто. Ця війна вже зробила всіх іншими", ‒ із фронтового щоденника Юрія Сиротюка за грудень 2014-го.

Щоби не говорити абстрактно, треба зазирнути кільком січовикам в очі:

"Барін", який може перетворити жахливий підземний курник на найзатишнішу кімнату у підвалі. "Музикант", який примудряється одночасно керувати джипом майже без гальм, шукати потрібну пісню і весело тицяти фак у вікно - снайперу. "Тактик", який навчив мене користуватись підствольником, спокійно ходити там, де інші бігають, і перетворювати майже будь-яке чергування на свято. І, звісно, "Бізон", в якого я пару днів тому відібрала шкарпетки з оленями", ‒ трохи портретів від Лєри Бурлакової після кількох місяців спільних чергувань із хлопцями.

А хто ще тут? "Піски. Сосо. Костя. Сосо ‒ мегрел, прийшов на зустріч під час виборів у Золотоноші. Попросився на фронт. Каже, що не може сидіти збоку і мусить воювати за Україну, яка прихистила його 23 роки тому. Костя ‒ з Горлівки. Приїхав під Раду на початку війни. Хотів здибатися з Гриценком чи Ляшком. Його не прийняли. Забрав Костю до нас", ‒ знову цитата Юрія Сиротюка.

А ось сам "Музикант" передає в кінці грудня 2014-го: ""Обстріли аеропорту зі сторони бойовиків продовжувалися майже всю ніч. Була маленька стрілянина, нічого особливого. Москальська наволоч, користуючись одностороннім "перемир'ям", вкрай знахабніли. Посеред ночі вони почали стріляти з гранатометів, бігати по старому терміналу перед нашими очима, знаючи, що ми не можемо стріляти (бо у нас "тиша"). І ось одна граната з РПГ-7 прилетіла майже під двері, за якими знаходились ми. Дякуючи Богові, ніхто не постраждав, але мене повністю засипало камінням та пилом, бо від вибуху в стіні утворилася велика діра. Це було останньою краплею. По рації пролунала команда: "Дати відсіч з усіх іграшок!". Це потрібно було чути! Найкраща музика, що може бути! Після добрячого прочухана "сепаратори" надовго замовкли. Висновок один: кіборгам треба лише команда або свобода дій, і буде усім українцям щастя".

Здається, на донецькому напрямку "Карпатська Січ" у 2014-2016 роках була всюдисущою. І московський ворог не скупився для них ні на набої, ні на міфи. Ще тоді, коли підрозділ налічує до сотні бійців, "сєпар-тб" про них говорить як про тисячне військо, яке для розваги виколупує ложечками очі московитів. Відтоді жартома носили на бронежилетах чайні ложки. Та й не тільки цією традицією вирізняється підрозділ. Має власні звертання, власне нагороди, особливе військове привітання: "Слава нації ‒ смерть московській федерації!". Та й перед ротаціями відбуваються не просто шикування ‒ а із зачитанням Молитви українського націоналіста.

youtu.be.

Якщо ж повернутися до того, як кацапи оцінюють діяльність КС, варто згадати, що навесні 2017 року стало відомо, що Слідчий комітет РФ порушив кримінальну справу проти командира "Карпатської Січі" Олега Куцина. Видно, що допік на рівні з комбригами, яким висунули такі ж звинувачення.

А що там із Новим Роком? Роком, який навесні 2014-го сподівалися зустріти вже в мирній Україні? Карпатці у Пісках піднімають банер із портретом Степана Бандера над найвищою спостережною позицією ‒ "Небом". "Чорнота" і "Кельт" дражнять ворога, а той лупить із танка прямою наводкою. Здається, це вже буденна справа. Здається, що все так і має бути.

Новий рік був веселим на позиції "Едельвейс". Ось спогад Лєри: "Новий 2015-й рік ми зустрічали втрьох на новій позиції. Ця ніч була першою там: дуже холодно, не облаштовано все до кінця, запасів ніяких… І всі втомлені. Вже майже дванадцята. Хлопці сплять, я слухаю ефір. На автоматі роблю пару бутербродів з кількою в томаті - має ж щось бути на столі.

…А потім починається пі**єц.

О другій чи третій ночі ми видихаємо, сміємось, обіймаємось, вітаємо одне одного з Новим роком, обмінюємось компліментами, бо ніхто так і не злякався. Урочисто робимо по ковтку кави з єдиної наявної в нас чашки. "Час переходити до святкового столу", - сміється Хорват і тягнеться за бутером з тією пекельною кількою".

Різдво 2015-го не здається таким веселим. На Святвечір поранення отримує командир Карпатської Січі Олег Куцин. "Це поранення мене ще більше розізлило. Хочу скоріше стати на ноги і знову в бій", - каже він тоді. І справді підрозділ за кілька місяців зміцнюється.

А 7 січня у штаб підрозділу влучає снаряд. Штаб згорає вщент разом із спорядженням, оргтехнікою, провізією.

youtu.be.

Після втрати Донецького аеропорту відбувається перша спроба виведення всіх добровольчих підрозділів з Пісків. Проте "Карпатська Січ" втримується на позиціях. Так само стається у березні. А за два місяці питання постає руба. Тоді на загальній нараді у Холодному Яру січовики ухвалюють рішення легалізуватися у складі 93 бригади.

Легалізація КС
Легалізація КС

Перша присяга зведеної штурмової роти "Карпатська Січ" стала справжньою феєрією для завсідників полігону у Черкаському. "Коли армійці почули Молитву українського націоналіста, яку зачитував "Мисливець", і побачили, що після виголошення присяги ми гукаємо "Служу українській нації" ‒ це був струс свідомості. Поява чогось принципово нового. Нового підрозділу, який вирізняється не лише хоробрістю та високою мотивацією, але й ідейним компонентом", ‒ розповідає Олег Куцин.

youtu.be.

Карпатська Січ у новому легальному статусі отримує ділянку від Пісків до Метеовежі. Цей відрізок рота утримує власними силами 1 рік. До них ці позиції тримав батальйон ЗСУ.

Загалом через легалізацію проходить 150 бійців. Значно більша кількість (чисельністю в армійський батальйон) проходить бойові дії без легалізації. Є іще один позитив легалізації ‒ підрозділ має не лише стрілецьку зброю, а й БРДМи "Конкурси", БТР, великокаліберні кулемети, ПТУРи, СПГ, АГСи.

Не встигає легалізуватися Олександр Чирцов на псевдо "Піонер". Гине у Пісках під час мінометного обстрілу, коли допомагає медикам. Перша втрата "Карпатської Січі" - 15 квітня 2015 року.

Олександр Чирцов в кріслі
Олександр Чирцов в кріслі

Наступні бойові втрати "КС", більшість з яких припадає на 2015-й. Леонід "Лаврінович" Москотін, Олег "Характерник" Костюк, Данило "Телефон" Касьяненко, Олег "Сон" Габорак, Ігор "Риба" Канаков, Мирослав "Мисливець" Мисла тепер коригують роботу "КС" із небес.

І січовикам є чим похвалитися. Знищення ворожої артилерії та складу боєприпасів в Донецьку, знищення метеостанції ДАП, де розташовувався артсклад ворога силами батареї СПГ, знищення сепарського радіозв'язку на "Близнюках" із ПТРК, знищення "офіцерської" учебки. Загалом снайпери, розвідники, СПГ-шники, АГС-ники, ПТУР-исти… та загалом "Карпатська Січ" має чимало здобутків.

Відтак "Карпатська Січ" здобуває авторитет серед кадрових військових та добровольців. Зважаючи на велику кількість охочих перейти на службу в підрозділ, командування 93 бригади ухвалює рішення про доручення формування батальйону на основі роти "КС".

Мотивований підрозділ
Мотивований підрозділ

Однак 12 квітня 2016 року на рівні Міноборони та Адміністрації Президента було ухвалене політичне рішення про розформування "Карпатської Січі". Олег Куцин заявив про намір розірвання контракту із ЗСУ, таке саме бажання виявила значна частина підрозділу, шукаючи можливості служити разом в підрозділі, об'єднаному ідеєю.

За рік після легалізації "КС" виховала 15 офіцерів, які стали командирами взводів, батарей, утримувала небезпечну ділянку фронту й мотивувала суміжні підрозділи. Частина бійців залишаються у складі 93-ї бригади, сформувавши роту без ідейного керівництва. Частина ‒ вступила в інші підрозділи 93 бригади, інша частина розпорошилася по іншим бригадам.

Окрім бойової діяльності ‒ січовики проводять й ідеологічну роботу в середині підрозділу та з місцевим населенням. Чого варті лекції Мирослава Мисли, відвідини інтернатів та шкіл військовими, організація концертів, ремонт технікумів у Селідовому, створення волонтерського центру, допомога лікарням і Селідовому, Бахмуті, Кураховому обладнанням та продуктами…

"Війна потребує міфу, світогляду, героїки. Війна потребує наповнення змістом, армії пропагадистів, вчителів. Хто тут ‒ не гаймо часу, вчімо ближніх і учімося в них, тут у окопних університетах зростання нашої нації. Хапаймося за кожен шанс і кожну душу, щоб не загубити змісту цієї війни", ‒ ось для чого це потрібно, каже Юрій Сиротюк.

Відзначення 3 років "Карпатської Січі" ‒ це можливість подивитися на це стрімке добровольче явище у перспективі. Нагадування про те, що кожен крок буде ефективнішим, якщо матиме ідеологічну мотивацію. А за кожним ідейним солдатом зʼявлятимуться послідовники. Так зʼявляється армія безсмертних. Нове українське військо.

Настя Сніжна, воєнна прес-служба ВО "Свобода"